СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КАТАВА́СІЯ
, ї, ж.
1
.
[I]церк.[/I]
Виконання церковних пісень двома хорами
.
Катавасія походить від візантійської традиції сходження хористів з обох крилосів на середину храму для спільного співу
(з навч. літ.)
;
// 
У православному богослужінні гімн, який співається наприкінці пісень канону на утрені
.
Катавасія, по суті, це той же ірмос, але який не розпочинає, а завершує пісні канону
(з навч. літ.)
.
2
.
перен., розм.
Розгардіяш, гармидер, метушня
.
Така паморочна катавасія тривала з тиждень
(І. Микитенко)
;
Данько .. теж не забарився ув'язатися в загальну катавасію
(О. Гончар)
;
Усім він казав одне й те ж: – Ото скажіть спасибі, що вас не вплутали в цю катавасію!
(М. Циба)
;
Перед тим Ворон загадав собі не встрявати ні в які катавасії, поки не перепровадить Тіну за Збруч
(В. Шкляр)
.