СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КАСТРУ́ЛЯ
, і, ж.
Металевий посуд (перев. циліндричної форми) з однією-двома ручками і кришкою, в якому варять страви
.
Ганна Сильвестрівна встигла тим часом наставити вже окропу, і коли вода забулькотіла, виклала на підситок перший десяток вареників і почала по одному кидати їх в каструлю
(І. Сенченко)
;
На тривалих зупинках вона варила суп у каструлі, позиченій у кухаря
(Д. Ткач)
;
Вночі приходив Григорій, гучно тупотів ногами, гримів каструлями, відшукуючи захололу вечерю
(П. Загребельний)
;
Біля порогів джмелями гули мідні лискучі примуси, на яких щось смачно булькало в пузатих каструлях і шкварчало на чорних, закіптюжених сковорідках
(В. Нестайко)
.