СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КАСТАНЬЄ́ТИ
, є́т, мн. (одн. кастаньє́та, и, ж.).
Поширений в Іспанії, Італії та країнах Латинської Америки ударний музичний інструмент із дерева або пластмаси у вигляді двох мушель, зв'язаних шнурком на одному кінці
.
Летять слівця, мов ті колючки, Під дзвін і ляскіт кастаньєт
(М. Вороний)
;
Соловейко ніби зазирнув йому в папір, страшенно зрадів, зацмокав, заахкав, задріботів, заплескав у кастаньєти
(В. Винниченко)
;
Глянь, – свистять і літають мечі, А у наших руках кастаньєти, – Ми танцюєм, в танок зовучи
(О. Олесь)
;
Мадонна і святий Йосип до циган поспішають: згублені кастаньєти всюди марно шукають
(В. Стус)
;
* Образно.
Гаряче повітря танцювало тарантелу по скелях, а в сірих маслинах цикади грали на кастаньєтах
(М. Коцюбинський)
;
* У порівн.
Ось старий почав підстрибувати, мушлі заторохтіли, мов кастаньєти
(І. Росоховатський)
.