СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КА́СТА
, и, ж.
1
.
В Індії та деяких інших країнах Сходу – замкнена суспільна група, члени якої пов'язані походженням, заняттям та своїм правовим станом
.
В індуїзмі кожна каста ізольована від іншої касти своєю так званою чистотою, яку не можна заплямувати позакастовими контактами, особливо з членами нижчих каст
(з наук.-попул. літ.)
;
В Індії були стани – касти, наприклад, жерців, воїнів, селян
(з навч. літ.)
.
2
.
перен.
Замкнена суспільна група, що зберігає свою відокремленість і привілеї
.
Він був руський патріот, типовий представник того старого попівського патріотизму, що бачив націю виключно в попівській касті
(І. Франко)
;
Життя попівське так ув'язнене в одвічні рами, так опреділене
[визначене]
на багато літ уперед. Прикріплене до непорушної доктрини, робить і саму касту непорушною
(Г. Хоткевич)
;
– Он у маршових ротах місяць-два пострибав – і на фронт. А ми ніби привілейована каста
(Є. Доломан)
;
Офіцерський склад царської армії залишився майже цілком дворянським і являв собою особливу касту, яка різко відрізнялася від солдатської маси
(з навч. літ.)
.