СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КАСА́ЦІЯ
, ї, ж., юр.
1
.
Перегляд, скасування вищою інстанцією судової ухвали, вироку, що не набрали чинності закону
.
Та Казанок на апеляцію, на касацію – поле у заставу віддав, жінку злиднями в могилу загнав, а все ж довгий час не здавався...
(Є. Кротевич)
;
– Мені б присудили, доктор, таку зозульку, – сідаючи в трамвай, мовив Грак, – я б ніколи не подавав на касацію
(О. Чорногуз)
.
2
.
розм.
Те саме, що Касаці́йна ска́рга (див. ска́рга).
Організаційне оформлення судових інстанцій створює проблему складних взаємин між суддями конкретної судової установи, до якої направлятиметься апеляція чи касація
(з наук.-попул. літ.)
;
На відміну від колишньої касації, в апеляційному перегляді повинен бути журнал судового засідання
(із журн.)
.