СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КАРЯЧКУВА́ТИЙ
, КАРАЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
1
.
Який має криві, широко розставлені ноги
.
Йому вслід дріботів карачкуватий урядник
(В. Кучер)
;
Хай би поткнувся глистюк Арнульф сюди з своїми карячкуватими жандармами! Він би показав їм
(П. Загребельний)
;
Заскавучав радісно Рябко, й до двору ступив приземкуватий, карячкуватий Свирид, якого Мирон змалечку боявся
(Микита Чернявський)
;
* Образно.
Ми залишимо праворуч на схилі, метрів за двісті, карячкувату споруду недобудованого трампліна
(Ю. Андрухович)
.
2
.
Кривий, покручений, незграбний
.
Давид почав читати дописи .. Писані чорнилом і олівцем, усі карячкуватими, незграбними літерами
(А. Головко)
;
Ріс
[у яру]
колючий-преколючий терен і якісь карачкуваті деревця
(Ю. Мокрієв)
;
З великої купи сухого хмизняку, складеного біля дровітні, Лесь висмикував карячкувате гілляччя, клав на посічену ковбичку й цюкав сокирою
(І. Нижник)
.