СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КАРТЯ́РСЬКИЙ
, а, е.
1
.
Прикм. до ка́рта 2
.
У Потоцького була велика картярська гра
(З. Тулуб)
;
Картярська колода
;
// 
Пов'язаний із грою в карти
.
– От і познайомились! Оце поспішав віддати борг картярський
(Ю. Логвин)
;
// 
Признач. для гри в карти
.
Над зеленим сукном картярського столика літали валети, дами, тузи всіх чотирьох мастей
(О. Іваненко)
;
З часом прийшло ще кілька членів клубу, та однаково, коли сідали за картярський стіл, усіх було не більше тринадцяти
(Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра)
.
2
.
Прикм. до картя́р.
Гучні картярські вигуки і вибухи дурного реготу тривали аж до третіх півнів
(І. Волошин)
;
Згодом картярські навички викликають бажання використовувати це знання для особистої вигоди
(з газ.)
.