СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
КАРТЯ́Р
, а́, ч.
Завзятий, азартний гравець у карти (у 2 знач.)
.
Я мушу зауважить, що красунь Павлусь гультяй, ледащо та картяр
(І. Нечуй-Левицький)
;
Вже зі злості говорив дехто, що він картяр
(О. Маковей)
;
Сергій Павлович перетворився на того азартного картяра, що, випадково зірвавши велику ставку, йде тепер тільки ва-банк
(Ю. Шовкопляс)
;
Драгун був першим картярем на цілий Львів і знав, що коли будуть грати картами Смалюха, то він ніколи в чорта не виграє
(Ю. Винничук)
;
* У порівн.
Від тих думок він загорівся ще дужче, як розгарячілий картяр, що ставить усе на кін
(І. Цюпа)
.