СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЕСІ́ДУВАТИ
, ую, уєш, недок., розм.
1
.
Розмовляти з ким-небудь
.
Баба Дмитриха то була вогонь – не жінка. Любила дуже бесідувати, розмови розводити
(В. Стефаник)
;
Ось він
[хлопчик]
бесідує з селянами і передає їм останні відомості з фронту
(Ю. Яновський)
;
Моя дивна зустріч була причиною того, що я тепер бесідую з тобою
(О. Бердник)
.
2
.
зах.
Промовляти (на зборах, мітингу і т. ін.), виголошувати промову
.
Встає бесідник та й бесідує: – Як нашого кандидата не виберете, то запродасте діти свої
[дітей своїх],
родину і Русь
(В. Стефаник)
.