СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЕ́СІ́ДНИК
, а, ч.
1
.
Учасник бесіди (у 1 знач.); співрозмовник
.
Найгіршої моєї невидержки мої бесідники не бачили: я півночі проплакала після тієї сперечки
[суперечки]
(Леся Українка)
;
Нестор поглянув щиро бесідникові в очі й відгорнув якимось заклопотаним рухом волосся з чола
(О. Кобилянська)
;
Говорив кожен голосно, мов бесідників своїх уважав за глухих
(А. Головко)
;
О сестро моя маленька, ти самітньому бесідник, підупалому спочинок
(В. Стус)
.
2
.
зах.
Той, хто виступає на зборах; промовець, оратор
.
Мені прийшлося сидіти в санках Андрія Крицького, .. котрого я пізнав на вічах як доброго бесідника
(І. Франко)
;
– Я маю щось вам прочитати, – сказав бесідник – і взяв .. якийсь папір
(Л. Мартович)
;
Голова зборів звертає вдруге увагу бесідника, щоб говорив про крамниці
(О. Маковей)
.