СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЕРУЧКИ́Й
, а́, е́,
1
.
Дуже працьовитий, старанний
.
Вона була проворна і беручка, і не міг нахвалитися нею десятник Іван Якимович
(О. Гуреїв)
;
Він
[Іван Максимович]
чоловік тихенький, проте настирливий і беручкий
(Василь Шевчук)
;
// 
до чого.
Охочий, запопадливий
.
І всім у Катерини була хороша невістка: до роботи беручка, до старших привітна
(С. Чорнобривець)
.
2
.
Який береться, липне, чіпляється до чого-небудь, за щось; липкий, чіпкий
.
Вітрові вслід котився не знати куди беручкий курай
(В. Кучер)
.
3
.
Який добре бере, схоплює
.
Шия рожева і товста, важкі бичачі плечі, беручкі довгі руки
(О. Копиленко)
;
* Образно.
Його
[П. К. Саксаганського]
пам'ять була беручка до деталей
(Ю. Мартич)
.