СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
БЕРЕ́Т
, а, ч.
Жіночий або чоловічий головний убір із м'якої тканини чи з хутра гладкошерстих тварин, зроблений без окола і козирка
.
Червоне вино грає у його жилах, берет палає на сонці
(М. Коцюбинський)
;
Марія, одягнувши .. свій флотський берет, зняла дзеркало з стіни, поставила долі
(В. Кучер)
;
Старенький берет, глибоко надітий на голову, ще більше підкреслював той
[скептичний]
вираз
(А. Дімаров)
.
(1)
 
Голубі́ бере́ти (ка́ски)
назва об'єднаних миротворчих сил ООН (починаючи з 70-х рр. XX ст.)
.
“Голубі каски” удостоєні Нобелівської премії миру, хоч переважна більшість їхніх операцій, на жаль, не привела до остаточного політичного врегулювання
(з публіц. літ.)
;
Президент Болгарії висловив свою високу оцінку зусиль України зробити внесок у врегулювання конфлікту, в тому числі й через направлення своїх “голубих беретів”
(з газ.)
.