СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЕРЕ́ЗА
1
, и, ж.
1
.
Білокоре листяне дерево родини березових із тоненьким довгим гіллям та серцеподібним листям
.
Величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою
(І. Франко)
;
Чорніє здалеку свіжа могила, а над нею похилились білі берези, мов сестри-жалібниці над братовою могилою...
(М. Коцюбинський)
;
Галявина справді небавом відкрилася їм за високими березами, була довга й вузька, протилежний край її губився десь далеко
(П. Загребельний)
;
Є декілька видів берези (залізна, чорна, жовта), але найпоширеніша – береза звичайна
(з навч. літ.)
.
2
.
збірн.
Дрова або будівельний матеріал із цього дерева; березина (у 2 знач.)
.
Чи не пора нам березу везти?
(Номис)
.
(1)
 
Каре́льська бере́за
вид бородавчастої берези з дуже твердою, гарного малюнка цінною деревиною, яку використовують для виготовлення меблів, художніх виробів і т. ін
.
Так, як кап, цінують хіба що карельську березу
(із журн.)
;
Паперові пластики добре піддаються фарбуванню та імітації під карельську березу й червоне дерево
(з газ.)
.