БЕРЕ́ЗА
1
, и, ж.
1
. Білокоре листяне дерево родини березових із тоненьким довгим гіллям та серцеподібним листям
. Величезні дуби, ялиці і берези дрімали недвижно над Івановою головою
(І. Франко)
;Чорніє здалеку свіжа могила, а над нею похилились білі берези, мов сестри-жалібниці над братовою могилою...
(М. Коцюбинський)
;Галявина справді небавом відкрилася їм за високими березами, була довга й вузька, протилежний край її губився десь далеко
(П. Загребельний)
;Є декілька видів берези (залізна, чорна, жовта), але найпоширеніша – береза звичайна
(з навч. літ.)
.2
. збірн.
Дрова або будівельний матеріал із цього дерева; березина (у 2 знач.)
. Чи не пора нам березу везти?
(Номис)
.△
(1)
Каре́льська бере́за
– вид бородавчастої берези з дуже твердою, гарного малюнка цінною деревиною, яку використовують для виготовлення меблів, художніх виробів і т. ін
.Так, як кап, цінують хіба що карельську березу
(із журн.)
;Паперові пластики добре піддаються фарбуванню та імітації під карельську березу й червоне дерево
(з газ.)
.