СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЕРЕЖО́К
, жка́, ч.
1
.
Зменш. до бе́рег 1, 3, 4.
Тече річка бережками, Тече річка лугом
(з народної пісні)
;
Пальці руки знову побігли по бережку простирадла
(Ю. Смолич)
;
В таборі все, було, трусяться над кожним із нас, море при самім бережку обгородили
(О. Гончар)
;
Арсен стьобнув коня і риссю помчав уперед, до зеленого бережка
(В. Малик)
.
2
.
перев. мн., рідко.
Поля (у рукописі, книжці і т. ін.)
.
Письменник ще довго писав на бережках. На бережки він потратив
[витратив]
багато більше атраменту, як на розділ
(М. Хвильовий)
;
Примітки нерідко виносяться на бережки сторінок
(з газ.)
.