СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЕ́РЕЖНО
.
Присл. до бе́режний; дбайливо
.
Така стара та непоказна, а подушками, ще й не малими, мов тими куклами
[ляльками],
грається. Підкида їх угору, перебиває на руках і, пухкі та м'які, бережно складає одна на одну
(Панас Мирний)
;
Бережно він узяв обома руками матір і, як мушку, посадовив на стілець
(П. Панч)
;
Син бережно взяв у свої гарячі долоні трохи потьмянілі від часу священні відзнаки доблесті й геройства
(І. Цюпа)
;
Ми маємо бережно ставитися до мови, яка забезпечує історичну безперервність духовної культури народу
(із журн.)
;
// 
Обережно
.
Бережно зняв з верстака я основу. Людям роботу розніс і роздав
(Я. Щоголів)
;
Козак виймає з шапки хустку, бережно розв'язує вузлики
(Д. Мордовець)
;
Коли за порогом палацу затихає людський гомін, Свирид Яковлевич гасить каганчик, і в цей час до нього бережно скрадаються чиїсь кроки
(М. Стельмах)
;
Узяв
[Тарас]
цидулку бережно і розгорнув
(Василь Шевчук)
.