СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЕРЕГТИ́
, ежу́, еже́ш; мин. ч. бері́г, берегла́, ло́; недок., кого, що.
1
.
Не давати витрачатися, зберігати цілим
.
– За усіх усе зробить
[Микола],
ніколи не заліниться
[лінується],
хазяйського добра, як ока, береже
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Ті гроші я берегла про чорну годину
(І. Франко)
;
// 
Ощадливо витрачати, використовувати
.
Нужда та злидні навчають і свого берегти, і чужого глядіти
(Панас Мирний)
;
Віра чомусь таку помаду вважала особливо красивою і берегла для винятково урочистих випадків
(М. Руденко)
.
2
.
Тримати в доброму стані що-небудь, оберігаючи від псування, руйнування
.
Молоді та дорогі щепи сохли, кострубатіли – не берегло їх дозорливе око
(Панас Мирний)
;
// 
Виявляти турботу, піклуватися про кого-небудь; доглядати
.
Гірко було Маланці. От, зростила дитину, берегла, доглядала, рада була неба їй прихилити та зорями вкрити, а тепер оддай між люди на поневіряння
(М. Коцюбинський)
;
– Ластівка своїх малят годує, вона їх береже, доглядає, поки крила їм відростуть
(О. Гончар)
;
// 
Оберігати, охороняти кого-, що-небудь від чогось
.
Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Бережуть кордони Бійці-богатирі
(М. Рильський)
;
* Образно.
Бачу хати: ні цеглини, Ні замок не стереже: Стіни з вільхи та вербини, Правда двері береже
(Я. Щоголів)
;
– Прощавай, синку! Хай доля береже тебе
(О. Бердник)
.
3
.
Старанно підтримувати, цінувати, шанувати (якусь рису, властивість, почуття і т. ін.)
.
Маєте щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор. І це треба берегти, бо воно підтримує сили
(М. Коцюбинський)
;
Треба берегти кожну краплю снаги фізичної й душевної
(І. Багряний)
;
– У нас люди вже навчилися високо цінувати і берегти почуття своїх друзів
(В. Собко)
.
4
.
що.
Дотримувати, пильнувати, виконувати
.
Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє
[Ісуса Христа]
берегтиме, не побачить той смерті повік!
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Українська жінка завжди берегла народні скарби, берегла кожну іскорку народного вогнища
(з публіц. літ.)
.
(1)
 
Берегти́ (оберіга́ти, борони́ти) честь
кого, чого, чию і без дод.
дотримуватися морально-етичних правил гідності, боротися, захищаючи гідність кого-, чого-небудь
.
– Хр-р! Хр-р!.. Ну, негіднице-повійнице! Ось так ти бережеш чоловікову честь!
(В. Малик)
;
Решту своїх людей і решту своїх сил хотів я заховати, щоб боротися дальше за тих, що замість обороняти волю й честь, заколот чинять
(Б. Лепкий)
;
Сама Оксана не зважала ні на ті очі, ні на ті слова, бо їй треба хліб заробляти, честь берегти
(М. Стельмах)
;
– Вам, доньці таких статечних батьків, племінниці і учениці Драгоманова, не личить ставати під чужі знамена. Ви повинні боронити честь старої корогви, а не зрікатись її
(М. Олійник)
.