БЕРЕГТИ́

, ежу́, еже́ш; мин. ч. бері́г, берегла́, ло́; недок., кого, що.

Не давати витрачатися, зберігати цілим

– За усіх усе зробить

[Микола],

ніколи не заліниться

[лінується],

хазяйського добра, як ока, береже

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Ті гроші я берегла про чорну годину

(І. Франко)

;

Ощадливо витрачати, використовувати

Нужда та злидні навчають і свого берегти, і чужого глядіти

(Панас Мирний)

;

Віра чомусь таку помаду вважала особливо красивою і берегла для винятково урочистих випадків

(М. Руденко)

Тримати в доброму стані що-небудь, оберігаючи від псування, руйнування

Молоді та дорогі щепи сохли, кострубатіли – не берегло їх дозорливе око

(Панас Мирний)

;

Виявляти турботу, піклуватися про кого-небудь; доглядати

Гірко було Маланці. От, зростила дитину, берегла, доглядала, рада була неба їй прихилити та зорями вкрити, а тепер оддай між люди на поневіряння

(М. Коцюбинський)

;

– Ластівка своїх малят годує, вона їх береже, доглядає, поки крила їм відростуть

(О. Гончар)

;

Оберігати, охороняти кого-, що-небудь від чогось

Свого язика бережи від лихого, а уста свої від говорення підступу

(Біблія. Пер. І. Огієнка)

;

Бережуть кордони Бійці-богатирі

(М. Рильський)

;

* Образно.

Бачу хати: ні цеглини, Ні замок не стереже: Стіни з вільхи та вербини, Правда двері береже

(Я. Щоголів)

;

– Прощавай, синку! Хай доля береже тебе

(О. Бердник)

Старанно підтримувати, цінувати, шанувати (якусь рису, властивість, почуття і т. ін.)

Маєте щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор. І це треба берегти, бо воно підтримує сили

(М. Коцюбинський)

;

Треба берегти кожну краплю снаги фізичної й душевної

(І. Багряний)

;

– У нас люди вже навчилися високо цінувати і берегти почуття своїх друзів

(В. Собко)

що.

Дотримувати, пильнувати, виконувати

Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого

(Біблія. Пер. І. Огієнка)

;

Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє

[Ісуса Христа]

берегтиме, не побачить той смерті повік!

(Біблія. Пер. І. Огієнка)

;

Українська жінка завжди берегла народні скарби, берегла кожну іскорку народного вогнища

(з публіц. літ.)

(1)

Берегти́ (оберіга́ти, борони́ти) честь

кого, чого, чию і без дод.

–

дотримуватися морально-етичних правил гідності, боротися, захищаючи гідність кого-, чого-небудь

– Хр-р! Хр-р!.. Ну, негіднице-повійнице! Ось так ти бережеш чоловікову честь!

(В. Малик)

;

Решту своїх людей і решту своїх сил хотів я заховати, щоб боротися дальше за тих, що замість обороняти волю й честь, заколот чинять

(Б. Лепкий)

;

Сама Оксана не зважала ні на ті очі, ні на ті слова, бо їй треба хліб заробляти, честь берегти

(М. Стельмах)

;

– Вам, доньці таких статечних батьків, племінниці і учениці Драгоманова, не личить ставати під чужі знамена. Ви повинні боронити честь старої корогви, а не зрікатись її

(М. Олійник)