СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЕРЕГОВИ́Й
, а́, е́.
Прикм. до бе́рег 1
.
В берегових ямках лишилась вода
(М. Коцюбинський)
;
Максим теж робив підкову, йдучи по схилах берегового пасма й повертаючи разом із тим пасмом на південний захід
(І. Багряний)
;
Темрява геть розступилася, далеко відкривши контури берегових круч
(О. Гончар)
;
// 
Розміщений, розташований на прибережних ділянках
.
Заговорила берегова артилерія
(В. Кучер)
;
Більшість вулканів земної кулі знаходиться в береговій зоні Тихого океану
(з навч. літ.)
;
// 
Який дме з берега (про вітер)
.
Легкий береговий вітрець тріпотів широкими складками її білого плаття
(М. Руденко)
.