СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЕРЕГИ́НЯ
, і, ж.
1
.
За давньослов'янськими релігійними уявленнями, мати всього живого, первісне божество – захисниця людини, богиня родючості, природи та добра; згодом уважалася охоронницею дому і родини, подружньої вірності, покровителькою рибалок
.
Берегинь зображали на глиняних або мідних нагрудних пластинках, вишивали на рушниках
(з навч. літ.)
.
2
.
перен.
Жінка, яка охороняє, піклується про когось або щось
.
Літературознавець і мистецтвознавець Єлизавета Омелянівна Середа, справжня берегиня спадщини Тараса Шевченка, почала свої дослідження в 1933 р. у Харкові, тодішній столиці України
(з газ.)
.
3
.
заст.
Русалка
.
Численні фантастичні істоти, якими східні слов'яни населяли навколишню природу, – русалки, або берегині, лісовики, водяники і т. ін. – усе це стародавні божества, які уособлювали природу
(з наук. літ.)
.