СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЕНТЕ́ЖНИЙ
, а, е.
Який викликає хвилювання, тривогу; хвилюючий, тривожний
.
Вранці вона прокинулась від бентежного почуття, що одразу облило всю її істоту, жахнуло серце
(Григорій Тютюнник)
;
// 
Який виражає тривогу, хвилювання
.
– Рятуйте! Рятуйте! – вирвався бентежний крик із далекої кімнати
(С. Васильченко)
;
Саїд, не давши собі ніякої ради, схопився на ноги. В очах блимнули бентежні вогні
(Іван Ле)
;
// 
Пройнятий, охоплений хвилюванням; схвильований, неспокійний
.
Ніхто й ніщо не могло тепер спинити його бентежної, охопленої гнівом душі
(А. Шиян)
;
Ніколи Не був він таким мовчазним, Сумним і бентежним
(П. Воронько)
;
// 
Сповнений тривог, хвилювань
.
Це було в бентежний серпень сорок першого року
(О. Гончар)
;
* Образно.
І моря бентежна плавба З моєю злилася ходою
(М. Вінграновський)
.