СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БЕНТЕ́ЖИТИ
, жу, жиш, недок., кого, що.
1
.
Виклика́ти хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити
.
Ти знаєш, сестро, як блакитна нічка бентежить серце, думку порива?
(Леся Українка)
;
Я гадав: коли він хворий, пощо
[навіщо]
його бентежити гадками
(Б. Лепкий)
;
На фронт, на фронт! .. а на пероні люди... Біля вагонів ми співаєм “Чумака”... І радість лоскотно бентежить наші груди...
(В. Сосюра)
;
Спогади вибухають потужними хвилями в свідомість, звихрюють розум, бентежать чуття
(О. Бердник)
.
2
.
Виклика́ти стан зніяковілості в кого-небудь
.
Щось бентежило, муляло його в присутності Каті
(В. Козаченко)
;
Весна мене бентежить, кличе у зелен-світ
(Василь Шевчук)
;
Мене бентежило усвідомлення, що проводжу вільний час із справжнім поетом
(Р. Іваничук)
.