СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАПИ́ТАНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до запита́ти.
Всі запитані радіостанції відповіли, що відомостей про “Розвідувача риби” вони не мають
(М. Трублаїні)
;
У компанії – власнику мережі відмовлялися передавати прокурорам запитану інформацію
(із журн.)
;
// 
у знач. ім. запи́таний,
ного,
ч.
Той, до кого звертаються із запитанням
.
– Щура каменотеси побили! – нашвидку оповідав запитаний і знову повертав голову до гурту
(С. Васильченко)
;
“Ти хто такий?” – спитав Меншиков, наступаючи на одного з них. Запитаний подавався назад, дарма, що не було куди
(Б. Лепкий)
;
// 
у знач. ім. запи́тане,
ного,
с.
Те, про що запитують
.
– Гастролюю? – знову перепитав людина-оркестр, наче з першого разу зміст запитаного був для нього неясним
(Любко Дереш)
.
2
.
Такий, у якому відчувається потреба суспільства
.
Механізми контролю роздрібної мережі, такі як пересувні лабораторії, виявилися надзвичайно запитаними
(з наук. літ.)
;
Сьогодні з усієї української літератури саме дитячий сегмент вважається найбільш розвинутим і запитаним
(з газ.)
.