СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАПИТА́ЛЬНИЙ
, а, е.
1
.
Який виражає запитання (у 1 знач.); запитливий, питальний
.
Час від часу кидав
[Іван]
запитальний погляд у бік Сеспеля
(Ю. Збанацький)
;
– Моє останнє, гм, кохання... – починаю я із запитальною інтонацією, вдивляючись у зал
(І. Карпа)
;
// 
спец.
Який містить у собі перелік питань
.
Запитальний листок
.
2
.
канц., заст.
Прикм. до за́пит 1
.
Запитальний лист
.