СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЗАПИНЯ́ТИ
, я́ю, я́єш, недок., ЗАПИНИ́ТИ, иню́, и́ниш, док., кого, що, розм.
Зупиняти, спиняти
.
Ніщо їх
[козаків]
не запиняло
(О. Стороженко)
;
– Запини! – волав піхотинець, відчайдушно скубучи коневі гриву. – Запини, запини!
(О. Гончар)
;
// 
Припиняти
.
Що ж наші сили піднесе, Запинить нам дошкульні муки?
(П. Грабовський)
;
Ні! Це треба запинити на початковій стадії
(В. Кожелянко)
.
(1)
 
Запиня́ти / запини́ти доро́гу
кому
заступати, перетинати шлях кому-небудь
.
Сплетені вусиками лози запиняють йому дорогу
(М. Коцюбинський)
;
– Стій, бабо, стій! – наставляючи проти неї руки, запинив їй дорогу жандар
(Панас Мирний)
.