СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖЕ́БРИ
, ів, мн.
Збирання милостині
.
Часом через Остапа циганки спізнялися з мандрівкою на жебри
(М. Коцюбинський)
;
– Чи й справді їх спонукує до жебрів скрута?.. – тихо спитав Нікольський
(Василь Шевчук)
;
// 
Милостиня, зібрана жебранням
.
– Ет, що твої жебри! от як той дід сліпий, що сидить біля мосту, – ну, той має всякого добра повну торбу
(М. Коцюбинський)
;
Босі ходили в Пітері навіть спудеї академії, платні їм не давали, й вони жили з жебрів та крадіжок
(Ю. Мушкетик)
.