СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖЕБРА́ЦЬКИЙ
, а, е.
1
.
Прикм. до жебра́к.
Дорога захрясла: вози високо навантажені жебрацьким добром – торбами, лахміттям
(С. Васильченко)
;
Святий Мартин, жебрацький покровитель, з тобою тут поділиться плащем
(Л. Костенко)
;
// 
Добутий жебранням; випрошений
.
– Якби можна було руки віддати під заставу, віддав би до останнього пальця, а сам би пішов по ярмарках за жебрацьким хлібом
(М. Стельмах)
.
2
.
перен.
Злиденний, убогий
.
Все .. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд
(Леся Українка)
;
Дорожнеча росла, і життя ставало жебрацьким
(В. Підмогильний)
;
Десь я сидів (вже й підзабув) і поглядом довіри оцю красу жебрацьку споглядав
(В. Стус)
.