СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖЕБРА́ЦТВО
, а, с.
1
.
Збирання милостині; жебрання; старцювання
.
Вона добре знала, що близькі сусіди знають, чим живе її батько, знають за жебрацтво
(І. Нечуй-Левицький)
;
Гринько Книш, хоч жебрав, та міг рівнятися не з одним господарем, так йому послужило те жебрацтво
(Л. Мартович)
;
Взявши ті гроші, Осип миттю вийшов на вулицю, відчуваючи муки совісті. Докоряв себе за жебрацтво
(І. Пільгук)
.
2
.
Відсутність необхідних для існування засобів; злиденність, убогість
.
Всі розуміли, що турецька навала змиє і знищить усе, .. і примара рабства, жебрацтва і загибелі якось одразу тьмарила сонячний день своєю жахливою тінню
(З. Тулуб)
;
Коли я пiдростав, пишуть мудрi й не дуже мудрi писарi, що, мовляв, у селах панували суцiльне жебрацтво, безробiття, темрява неписьменна
(Р. Федорів)
.
3
.
Збірн. до жебра́к 1
.
Жерці краси з жебрацтвом в дружній парі Сидять і просять милостині гріш
(М. Бажан)
;
Він
[собака]
ненавидів старців, крім того, йому хотілось прислужитися батькові, що теж ненавидів жебрацтво
(О. Довженко)
;
Така задуха, наче у могилі – Самі пани, жебрацтво і попи
(П. Гірник)
.