СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖЕБРАКУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок.
Бути жебраком (у 1 знач.); просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати
.
Поїхав
[дід]
і не вернувся. Малий Василь, почекавши його, залишив гніздо і перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати
(Г. Коцюба)
;
Дуже скоро ці вигнанки проїдають свої заощадження, одяг, коштовності і жебракують на базарах Стамбула
(В. Малик)
;
Жебракувати, виманювати у багатіїв мідяки вони соромилися. “Людина повинна чесною працею добувати собі на прожиття”, – вчив їх батько
(К. Гриб)
.