СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖДА́ТИСЯ
, жде́ться, недок.
1
.
Передбачатися в майбутньому
.
Думала іти в черниці Або вбитись, утопитись, Так жаль маленьких діток стало – Звичайне, мати, що й казать. Та, може, ждався-таки й зять: Бо вже Катруся підростала
(Т. Шевченко)
;
Через два тижні ждалося весілля у Якова
(Панас Мирний)
.
2
.
безос.
Відчувати потребу, необхідність у кому-, чому-небудь; хотітися, бажатися
.
Тільки ж не так воно сталось, як ждалось
(Ганна Барвінок)
;
Йосип, тілько кинув оком на своїх, зразу помітив, що не таку невістку ждалося батькові-матері, не таку сестру брату-братовій
(Панас Мирний)
.
(1)
 
Не жда́тися,
безос., кому
хто-небудь не має або втрачає терпіння чекати на кого-, що-небудь
.
Не ждеться діткам, – побігли в клуню: – Де ж наша мама? – скажи, татуню!
(П. Грабовський)
.