СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖГУТ
ДЖГУТ
, рідко ЖГУТ, ДЖУТ, а́, ч.
1
.
Туго скручений у вигляді каната шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень
.
Люди в масках ще з більшою люттю замахали круг себе жгутами
(В. Винниченко)
;
Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев'язану жгутом, тріснуту голоблю
(І. Муратов)
;
Андрiй сидiв на нарах, плiв джут, тоненькi соломинки мелькали в його руках, мов золотi спицi
(П. Загребельний)
;
* Образно.
Густо, немов гадюки, обвили його
[будинок]
чорні джгути дикого винограду
(А. Шиян)
;
// 
у знач. присл. джгуто́м.
У вигляді каната, мотузки
.
Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом
(І. Волошин)
.
2
.
Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев'язують кінцівки для припинення кровотечі
.
– Я саме накладала джгут головстаршині
[головному старшині],
щоб кров'ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист
(В. Кучер)
.
3
.
заст.
Картярська гра
.
Які ж були до карт охочі, то не сиділи дурно тут, гуляли часто до півночі в ніска, в пари, у лави, в жгут
(І. Котляревський)
;
Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери .. у трилисника, або в джгута
(Панас Мирний)
.
4
.
тільки мн., заст.
Сплетені мішурні шнури на форменому одягу
.
Поміж людьми заблищали цинові ґудзики, зарябіли джгути, .. до халабуди мерщій побрався часний пристав
[пристав часті]
(Панас Мирний)
;
З установленням форми в Українській армії гетьман, окрім черкески, почав носити повсякденний чорний жупан, а парадним був білий, який також мав наплічники із золотого джгута та інші атрибути
(з наук. літ.)
.