СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖВА́ВО
.
Присл. до жва́вий.
Не дуже хотілося мені додому, а проте пішов жваво...
(Марко Вовчок)
;
Він
[пес]
зупинився перед учителем, повів носом у бік гостя, жваво замахав хвостом
(Ю. Яновський)
;
Говорив
[професор],
як звичайно, цікаво, жваво про готичний стиль і будову
(О. Кобилянська)
;
Жваво кружляють в танку юнаки
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
;
* Образно.
Веселе полум'я жваво стрибало по соломі
(М. Коцюбинський)
.