СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ЖБУРНУ́ТИ
, ну́, не́ш, док., кого, що і ким, чим, розм.
Однокр. до жбурля́ти.
Четвертий лежав, читав та як жбурне книжкою під поріг!
(А. Свидницький)
;
– Іди ж і ти слідом, шакале! – Комебі з розмаху жбурнув убивцю в широкий отвір ями
(В. Малик)
;
Човна жбурнуло вбік, пасажири інстинктивно вхопилися руками за борти
(О. Гончар)
;
Наче не слова він жбурнув в обличчя зрадливій дівчині, а всього себе, все своє нутро – з болем, з кров'ю, з розпачем
(Л. Дмитерко)
;
* Образно.
Блиснули в сонці далі прозорі, Вітер жбурнув за ліси багрянці
(Я. Шпорта)
.