СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАХТІ́ТИ
, ти́ть, недок., розм.
1
.
Горіти яскравим полум'ям; палати
.
Він туди, – нема нікого, сама купа жару, та аж жахтить, червоніє
(Ганна Барвінок)
;
Вогонь жахтів, угору як сахнувся! Один дідок там ледь не розчахнувся
(Л. Костенко)
.
2
.
Виділяти велику кількість тепла; пашіти
.
За день так нагрівало
[сонце]
високі кам'яні будинки, що вони увечері та вночі жахтіли теплом, наче велетенські печі
(Л. Дмитерко)
.
3
.
Яскраво світитися
.
Місячне сяєво срібним пасмом лягає через усю річку... міниться й жахтить на дрібненьких хвильках...
(Б. Грінченко)
;
Стогне Бендзін, Домброва І пожаром жахтить небокрай
(А. Малишко)
;
Над садом білим пурпурове коло жахтить і ллється крізь багряне віття
(І. Жиленко)
.
4
.
чим, перен.
Виражати сильні почуття (про очі, погляд і т. ін.)
.
Погляд дівчини жахтів силою і владністю – тим, чого бракувало саме тепер султанові, і він, заворожений, подав їй хустину
(Р. Іваничук)
;
Очі його
[Дорошенка]
жахтіли диким запалом
(Ю. Мушкетик)
.