СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАХНИ́Й
, а́, е́.
1
.
Який навіває, викликає жах; жахливий, страхітливий
.
Місто спить, Млою густо повиті, Маячать кам'яниці жахні...
(М. Старицький)
;
Поволі, мов з туману, над жахним степом, де палали ворожі танки, здіймалась курява
(В. Кучер)
;
Кожен кущик вона
[темрява]
населяє жахними химерними створіннями, що ворушаться там, ладні от-от кинутися на вас
(В. Нестайко)
.
2
.
Який виражає жах (у 1 знач.)
.
Вона вибігла з хмари їдкого диму, дивилася на дівчат жахними очима, не в змозі вимовити й слова
(А. Шиян)
.
3
.
перен.
Незвичайний, дуже великий, дуже сильний; жахливий, страшний
.
Потемрив їх
[голоту]
голод жахний, Надходить остання година...
(М. Старицький)
;
– Ви, пане Ханчуку, просто засліплені тим жахним шовінізмом, що виховував у вас австрійський цесаризм та руський
[російський]
царизм, – зітхнувши, проказав я
(Олесь Досвітній)
;
Ви побачили б, який жахний переполох зчинився серед нашої братії!
(Іван Ле)
;
// 
Повний відчаю, переживання; нелюдський, несамовитий
.
– Ладен бігти світ за очі, ладен утопитися, вмерти, аби тільки не чути цього жахного тужіння безпорадної старої жінки
(Іван Ле)
.