СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАХЛИ́ВО
.
1
.
Присл. до жахли́вий.
Він
[пес]
так жахливо завивав ночами, що вся околиця його проклинала на чім світ стоїть
(Ю. Винничук)
;
Його очі, мов заскочені миші, жахливо оглядали кожне обличчя
(М. Коцюбинський)
;
Серце мені жахливо стиснулось з несвідомого передчуття...
(Олесь Досвітній)
;
Його почали жахливо мучити
(Ю. Яновський)
.
2
.
у знач. пред.
Дуже страшно, тяжко
.
Це було жахливо, це могло порушити всі його плани
(О. Гончар)
;
Жахливо було дивитися на це немічне, висохле тіло, слухати його глухе марення, стогони чи зітхання
(М. Олійник)
.