СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАХЛИ́ВИЙ
, а, е.
1
.
Який викликає почуття жаху; страшний, страхітливий
.
Траншея являла жахливе видовище. Це була якась суміш глини, кривавого лахміття і навалених в різних позах людських трупів
(О. Гончар)
;
Того ж дня ми почули жахливу Іванову розповідь
(Ю. Збанацький)
.
2
.
рідко.
Який всього боїться, якого легко можна налякати, сполохати; боязливий, боязкий
.
– Яка ж ти жахлива, Меласю! – каже Михайло, всміхаючись
(Марко Вовчок)
.
3
.
перен.
Незвичайний, дуже великий, дуже сильний; страшний
.
Поїзд мчить з уклону з жахливою швидкістю
(О. Довженко)
;
Він виказав усі симптоми людини, що пережила жахливий голод
(І. Багряний)
;
– У тебе була жахлива температура!
(Яків Баш)
;
// 
Дуже поганий
.
Уранці жахлива новина: нашу родину виселяють із села
(О. Ковінька)
;
– Друзі, трапилось велике нещастя. Шар зник! .. Лихі люди його можуть використати не на добрі, а на жахливі справи
(О. Іваненко)
;
// 
Повний відчаю, переживання; нелюдський, несамовитий
.
З кожної вулиці, з кожного двора здіймався жахливий крик смерті і густо плив по землі
(М. Коцюбинський)
.