СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАХ
, у, ч.
1
.
Почуття, стан дуже великого страху, що охоплює кого-небудь
.
На обличчi його з'явився такий жах, якого Орлик нiколи ще не бачив
(Б. Лепкий)
;
Підводжуся, питаю, кличу, а зуби з жаху дзвонять: – Хто ти?
(Б.-І. Антонич)
;
Жінки юрмилися осторонь, із жахом чекаючи, що воно буде
(З. Тулуб)
;
* У порівн.
Воно
[небо]
то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів
(М. Коцюбинський)
.
2
.
перев. чого.
Те, що викликає почуття страху
.
– Ви тільки уявіть собі весь жах війни. Кров!.. Смерть!..
(Гео Шкурупій)
;
Тільки тепер з незвичайною глибиною перед дівчиною постав увесь жах нещастя, яке трапилось із її шахтою
(О. Донченко)
.
3
.
у знач. пред., розм.
Те саме, що жахли́во 2
.
Як це необачно, що вона наважилася порушити професорову заборону. Це ж жах!
(Ю. Смолич)
;
– Жах! Це ж наші союзники. Чи ж ви знаєте, що без них ніколи не буде самостійної Польщі!
(У. Самчук)
.
4
.
у знач. присл., розм.
Надзвичайно, дуже
.
[
Юля
:]
Їстоньки хочу, жах!
(З. Мороз)
;
– Коли ти приїхав? – І така рада мені – жах! Це в неї на лобі було написано
(О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера)
.
Жа́хом пройма́є / пройняло́
(1)
 
Пані́чний жах (страх)
стан повної розгубленості, розпачу, викликаний небезпекою, загрозою і т. ін.
Охоплений панічним жахом, зажмуривши очі, він чекав, що зараз будуть револьверні постріли і крики...
(Я. Качура)
;
За всією зливою погроз і обіцяних покарань неважко було вгадати панічний страх генерала Батіса
(Ю. Бедзик)
.