СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАРТУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок.
1
.
з ким і без дод.
Говорити або робити що-небудь дотепно, веселитися, смішити когось
.
Тяжко з горем в серці Жартувати і сміятись
(І. Франко)
;
Ввечері Олаф прийшов цілком спокійний. Він почав зі мною жартувати, сміятися
(В. Винниченко)
;
Він жартував із своїми сусідами, але в той же час пильно прислухався до розмов
(М. Трублаїні)
;
// 
тільки з ким.
Приваблювати до себе когось веселими розмовами; залицятися
.
Мої подруги пустують І зо всякими жартують, А я без Петра скучаю
(І. Котляревський)
;
Хіба твоє вухо, татуню, не чує, Що цар той вільшаний зо мною жартує?
(П. Куліш)
;
Карпо не зачіпав дівчат, не жартував з ними
(І. Нечуй-Левицький)
;
// 
тільки з ким.
Бавитися з ким-небудь (перев. з дітьми)
.
Шахай почав жартувати з малою
(Ю. Яновський)
;
За вечерею Балика .. жартував з дітьми, пообіцяв привезти їм шаблі з Брацлава
(З. Тулуб)
.
2
.
Говорити або робити що-небудь несерйозно
.
[
Сотник
:]
Дурна ти, Насте, як я бачу, І посміяться не даси... Хіба не бачиш, я жартую
(Т. Шевченко)
;
По обличчю сержанта не можна було вгадати – жартує він чи говорить серйозно
(О. Гончар)
;
Суд – це та установа, де навіть свідки рідко жартують, бо суддя попереджає їх статтею, що, як і дружина, вимагає правди і тільки правди!
(О. Чорногуз)
.
3
.
Робити що-небудь необдумано, необережно
.
– Не жартуй, сину! Ти ще молодий. Пам'ятай: у тебе діти, в тебе худоба
(І. Нечуй-Левицький)
;
По мурах одважних співець походжає .. То ж він з ворогами і з лихом жартує
(Леся Українка)
;
З К-генератором жартувати не можна. Он на столі під склом лежить інструкція, яку треба зазубрити і сприйняти до неухильного виконання
(М. Дашкієв)
.
4
.
з кого – чого, рідше над ким – чим.
Указувати на смішні сторони кого-, чого-небудь, підсміюватися з когось, чогось; насміхатися, глузувати
.
Жартував
[Власов]
з невеличкого платочка, котрим була голова у Галі прикрита
(Панас Мирний)
;
Над власною наругою жартуєш ти сама, Невже ж бо ти, громадонько, зовсім без сорома
[сорому]?
(Леся Українка)
;
Бійці жартували з нього, що він так соромиться свого госпітального негліже
(О. Гончар)
;
* Образно.
Недоля жартує Над старою головою, А йому байдуже... Сяде собі, заспіває: “Ой не шуми, луже!”
(Т. Шевченко)
.