СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАРТІВНИ́К
, а́, ч.
Той, хто любить жартувати (у 1 знач.); жартун
.
Всі засміялися, а старий залізничник здивовано глянув на жартівника
(М. Томчаній)
;
Кілька жартівників понатягували поверх одягу шовкові халати, один навіть пов'язав шапку тонким, як павутина, серпанком і ходив вихилясом
(Ю. Мушкетик)
;
Степан Ковальчук – балакун і жартівник, .. за слівцем у кишеню він не ліз
(Ю. Покальчук)
.