СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАРТІВЛИ́ВО
.
Присл. до жартівли́вий.
Гнат хотів її поцілувати, але вона жартівливо обмазала його білою глиною, ще й випхала в двері
(М. Коцюбинський)
;
– Ну, ось уже ви й обіймаєтесь, як подружки, – промовив він жартівливо
(А. Шиян)
;
Якось нас із Оленкою побачив біля перелазу Яків і жартівливо покивав пальцем: – Оленко, не зажартовуй
[жартуй]
з Іваном
(Ю. Мушкетик)
;
* Образно.
Легенький вітрець жартівливо шматував білі клаптики хмар
(Олесь Досвітній)
.