СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАР-ПТИ́ЦЯ
, і, ж., нар.-поет.
Казковий птах зі сліпучим, золотавим, мов жар, пір'ям
.
Пригадав
[Микола]
той дивний сон, що колись снився йому.., ту дивну жар-птицю, що ніби співала Нимидориним голосом
(І. Нечуй-Левицький)
;
Жар-птиця легко гойдалася на гілці, розпустивши віялом свій вогненний хвіст
(О. Донченко)
;
Он соловейка бачу і синицю, А на ліщині золотаву птицю. Чи не жар-птиця часом? Аж палає...
(П. Воронько)
;
* У порівн.
Сонце підбилось над обрій і палало на небосхилі, мов тисячопера жар-птиця
(Л. Дмитерко)
.