СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
ЖАРОСТІЙКИ́Й
, а́, е́.
1
.
спец.
Здатний витримувати високий температурний режим
.
Дедалі більше поширюються в машинобудуванні нові матеріали – жаростійкі сплави, магнієві та інші спеціальні чавуни, які витримують високі температурні режими
(з наук.-попул. літ.)
;
Такої температури неспроможні були витримати жодні старі вогнетривкі матеріали, вони плавилися – і двигун виходив з ладу. Тому довелось створити нову жаростійку речовину
(В. Владко)
;
“Ідеальний” вогнетрив має скидатися на листковий пиріг з кільканадцяти мільйонів тонісіньких шарів двох різних матеріалів: жаростійкого, хоч і надто теплопровідного, та доброго термоізолятора, навіть якщо той має нижчу точку плавлення
(М. Дашкієв)
.
2
.
с. г.
Який добре переносить високу температуру повітря
.
Кавун – жаростійка та світлолюбна культура. Тому для свого росту й розвитку вимагає багато тепла і сонячного світла
(з навч. літ.)
;
У жаростійких рослин є певні амінокислоти, здатні нейтралізувати аміак, що виділяється внаслідок розпаду білків під впливом високих температур
(із журн.)
.