СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖА́РІ́ННЯ
, я, с.
1
.
Дія за знач. жарі́ти.
* Образно.
І як же таку дівчину не любити? Від неї мовби й тобі передається заряд життєвої снаги, жарінням своєї пристрасті вона відморожує навіть те, що встигло взятись памороззю в тобі
(О. Гончар)
.
2
.
Вогонь, що піднімається над предметом, який горить; полум'я
.
Що росте без коріння, а що цвіте без насіння, а що горить без жаріння?
(Сл. Гр.)
;
Костик підвівся й спробував знову пробитися до кухоньки. Хоча тепер і не било жаріння в обличчя, зробити те було нелегко – обвалилася стіна
(Микита Чернявський)
.