СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖА́РЕНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до жа́рити 1
.
Поївши добре вареників та карасів, у сметані жарених, .. вишнівкою на дорогу запили
[пан хорунженко з панотцем]
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
– Ваш ковбик жарений на смальці?
(Ю. Мушкетик)
.
2
.
прикм.
Приготовлений для їжі жаренням
.
Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі
(О. Стороженко)
;
На обід каже
[Чуйкевич]
подати собі борщ, кашу і шматок жареної риби
(Б. Лепкий)
;
// 
у знач. ім. жа́рене,
ного,
с.
Страва, приготовлена жаренням
.
– Бач, понаходили
[гості]...
Треба хоч жареного їм поставити
(Панас Мирний)
.