СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАРА́
, и́, ж.
1
.
Гаряча літня пора; спека
.
Надворі стояла жара
(І. Франко)
;
І от у Петрівку, саме в спеку, в жару візьми та й занедужай
(Панас Мирний)
;
Липнева жара до сварки охоту відбирала
(Б. Лепкий)
;
– Надворі – жара, а ви натягали на себе лахів, як та капуста?!
(Г. Тарасюк)
;
// 
Висока температура повітря в приміщенні, печі і т. ін
.
У хаті душно та гаряче; порозвішувані по стінах білих рябопері птиці, здається, сказилися від цієї духоти та жари
(Марко Вовчок)
;
Жара в розпеченому скафандрі заважала дихати, а охолоджувався він дуже повільно
(В. Владко)
.
2
.
діал.
Жар (у 3 знач.)
.
Довгі безсонні ночі нищили його тіло, жара палила його нутро, засихала на устах
(Н. Кобринська)
.