СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАНДАРМЕ́РІЯ
, ї, ж.
Особливі поліційні війська в деяких країнах для політичної охорони і розшуку
.
Загонові доктора Коельо належало виконати найважчу місію – оволодівши стратегічними пунктами Гвіанського нагір'я, паралізувати тут значні сили поліції й жандармерії
(Ю. Бедзик)
;
Він вже від'їхав яких метрів з сорок наперед, минувши Петра, як раптом дорогу йому заступив якийсь чин німецької польової жандармерії
(І. Багряний)
;
// 
Будинок, приміщення, де розміщені ці війська
.
Мірошниченко не тримався гідно в жандармерії, коли його викликано було на допит
(Б. Антоненко-Давидович)
.