СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАЛЬЦЕ́
, я́, с.
Зменш.-пестл. до жа́ло́.
Скоро занюхає
[бджола-сторож]
чужу бджолу порожню, так зараз викидає .. Тоді її голодну гостю жальцем у спину: “Не лізь, вража дочко, до чужого улія”
(Л. Мартович)
;
* Образно.
Петро аж зіщулився від цих слів. Який же язичок у його коханої! Все життя тепер він буде відчувати його жальце
(М. Чабанівський)
.