СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАЛЬ
2
, пред.
1
.
кого, чого.
Про жалість (у 1 знач.), співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода
.
Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить
(прислів'я)
;
Жаль, жаль Енея-неборака, Коли його на міль
[мілину],
як рака, Зевес допустить посадить
(І. Котляревський)
;
Лаврінові стало жаль молодої жінки
(І. Нечуй-Левицький)
;
// 
з інфін. і зі спол.
що
.
Про співчуття, що виникає внаслідок чого-небудь; жалко
.
Пеклись тут гарні молодиці, Аж жаль було на них глядіть, Чорняві, повні, милолиці
(І. Котляревський)
;
Як вирветься сокира з рук – Пішла по лісу косовиця, Аж страх, аж жаль було дивиться
(Т. Шевченко)
;
Добре, що ти маєш польські книжки, тільки жаль, що такий малоцікавий автор попався тобі
(М. Коцюбинський)
;
// 
на кого – що.
Про почуття незадоволення, образи
.
Їй .. жаль на Гната, а ще більший жаль на Настю
(М. Коцюбинський)
;
[
Хвора
:]
Я знала тільки, що мені так жаль, Так жаль на ворогів і жаль на подоланих
(Леся Українка)
.
2
.
кого, чого і зі спол.
що
.
Про почуття смутку, журби; жалко, шкода
.
Сумно стало Максимові серед лісу; жаль йому стало своїх степів безкраїх
(Панас Мирний)
;
Адже й їй жаль, що вони розлучились
(М. Коцюбинський)
;
– Червоная калинонька, А біленький цвіт; Ой чи не жаль тобі, Галю, Молоденьких літ?..
(Леся Українка)
.
3
.
чого і з інфін.
Про небажання витрачати, віддавати що-небудь, позбуватися чогось
.
– Сопілку даси? – Дам! – рішив Семен, хоч йому дуже жаль було сопілки
(М. Коцюбинський)
;
– Мені нічого не жаль... Хочеш мій кашкет? На. – Він
[Кость]
скинув картуз і простягнув його Данилкові
(В. Винниченко)
;
Жаль витрачати гроші на такі дрібниці
(О. Донченко)
.