СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАЛЬ
1
, жа́лю́, ч.
1
.
Важкий настрій, що викликається якоюсь невдачею, горем і т. ін.; сум
.
Ой із журби та із жалю .. Погуляю понад морем Та розважу своє горе
(Т. Шевченко)
;
І жаль, і горе, і кохання – все заразом піднялось в її душі й неначе затопило всю її душу слізьми
(І. Нечуй-Левицький)
;
Великий жаль за рідною матір'ю проніс через усе своє життя Коста Хетагуров
(П. Тичина)
.
2
.
Співчутливе ставлення до чийого-небудь горя, переживання; жалість, співчуття
.
В серці збиралась ненависть до Петра та жаль до Насті
(М. Коцюбинський)
;
Його зненацька пройняв гострий жаль до цього чоловіка
(І. Білик)
.
3
.
перев. мн.
Незадоволення з приводу чого-небудь; скарги, нарікання
.
Недомовлені гіркії жалі В рідній пісні почув я колись
(Леся Українка)
;
Туди
[в серце]
складав він всі теплі слова, всі жалі і всі прощення, які мав пронести крізь найстрашніші вогнища війни
(Ю. Бедзик)
;
Сидять жінки на призьбі, що рудіє глиною в вечірньому світлі. Здається, тільки сонце в світі чує їхні жалі
(В. Барка)
.
Завдава́ти / завда́ти жа́лю́ [се́рцю (се́рде́ньку)]
(1)
 
На [превели́кий] жаль (рідко сму́ток)
уживається як вставне словосполучення для вираження шкодування з приводу нездійснення чого-небудь бажаного
.
На превеликий жаль, опріч “Синьої книжечки”, я нічого не читав з Ваших писань
(М. Коцюбинський)
;
Дід зітхнув. На жаль, тут не було ніяких сумнівів: донька не повернеться
(Ю. Яновський)
;
Я розповіла докторові про свій намір вирватися у світ. На мій превеликий смуток, він поставився до мого задуму досить холодно
(Ірина Вільде)
;
– На жаль, я не можу прийняти запрошення твоїх батьків
(О. Авраменко)
.
Душа́ огорта́ється (пройма́ється) / огорну́лася (пройняла́ся) жа́лем (ту́гою, сму́тком і т. ін.)
(2)
 
Жаль бере́ (пройма́є, огорта́є і т. ін.) / взяв (пройня́в, огорну́в і т. ін.) [за се́рце]
кого
кому-небудь стає дуже важко, когось охоплює туга, сум, скорбота
.
Аж жаль бере, як розказать: З Овечок перше вовну драли, А далі м'яса забажали, Та й ну щодня Овець качать
(Л. Глібов)
;
Харитю живий жаль бере за серце
(М. Коцюбинський)
;
Почав мій Данило в дорогу зряджатись. Такий-то жаль мене обняв, як проводила його за село
(Марко Вовчок)
;
Жаль пройняв Максима, як він побачив, що свого б'ють
(Панас Мирний)
;
[
Гапка
:]
Як ухопив мене жаль за серце, як ухопив, що Василь тебе взяв, а не Степаниду
(М. Кропивницький)
.