СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАЛЮГІ́ДНИЙ
, а, е.
1
.
Який викликає жаль (див. жаль
1
2)
.
Принцеса Еліза сидить, зігнувшись у фотелі, заплющивши очі. І такою почуває себе жалюгідною, самотньою й смішною
(В. Винниченко)
;
Тут вишикувалося понад чотириста людей, .. понад чотириста скоцюрблених голодом, холодом, утомою й страхом жалюгідних істот
(І. Багряний)
;
У нього був стомлений і жалюгідний вигляд
(Л. Дмитерко)
.
2
.
Який має непривабливий, убогий зовнішній вигляд; злиденний, нужденний
.
Митець ходив майже безпритульний, міняючи у кварталах узбіч пустирів, що відділяли місто від лісопарку, одну жалюгідну кімнатку на іншу, ще жалюгіднішу
(М. Бажан)
;
Люди з тачками, які продавали жалюгідне дрантя, складають свій крам
(Ю. Яновський)
;
// 
Дуже малий, незначний; мізерний
.
Нахиляється однорукий солдат, зриває щуплий, жалюгідний колосок
(О. Довженко)
;
Деякий час ми обговорювали жалюгідні перспективи розвитку місцевого землеробства
(Д. Білий)
.
3
.
Гідний осуду, зневаги, ганьби; нікчемний, мерзенний
.
Він свідомо пришвидшував події, .. щоб остаточно перекреслити червоним олівцем шлюбу свою жалюгідну любовну пригоду
(В. Підмогильний)
;
Жалюгідні дурники! Вони не розуміють того, що синів твоїх
[Україно]
не можна перестріляти
(А. Малишко)
;
Та жалюгідні душі ті понурі, Яких в негоду острах обгортав!
(Л. Первомайський)
;
// 
Позбавлений внутрішньої значущості, змістовності
.
У нього не було найменшого бажання вислухувати ці жалюгідні пояснення
(М. Руденко)
;
// 
Невдалий, безглуздий
.
“Негаразд, як негаразд відповів”, – свердлила мозок думка. Жалюгідна спроба вийти переможцем у безглуздій перепалці
(Г. Усач)
.