СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ЖАЛО́БА
, и, ж.
1
.
Скорбота, сум, туга за померлим
.
Долорес в глибокій жалобі стоїть на колінах коло одної могили
(Леся Українка)
;
Стояли
[робітники]
впритул один до одного, простоволосі, у жалобі по вбитому товаришеві схиливши голови
(А. Головко)
;
– Я в жалобі по моїй годувальниці. – Як довго триватиме ваша жалоба?
(П. Загребельний)
.
2
.
Чорний одяг, пов'язка і т. ін. на знак скорботи
.
Ще батько на столі лежав, як Мася почала верховодити і .. загадала жалобу шити
(А. Свидницький)
;
Коник без сідельця, жалобою вкритий, – Певно, вже мій милий на війні убитий
(Л. Первомайський)
;
Коли прийшла звістка про смерть маркграфа Штаденського, Євпраксія надягла жалобу
(П. Загребельний)
;
* Образно.
Вони
[фашисти]
і досі не зреклися Своєї чорної мети .. Вони, що Францію веселу В жалобу чорну одягли
(М. Рильський)
;
* У порівн.
Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба!
(Леся Українка)
.
3
.
рідко.
Почуття скорботи, печалі
.
І я йшов – у серці жалоба, Смертельний страх в тілі засів
(І. Франко)
;
Пісня була повна сліз і розпачу, докори й жалоби. Здавалося, дівчина плаче за втраченими мріями
(І. Білик)
.